Одним з найяскравіших журналістських вражень року, який минає, стало для мене знайомство з молодими та зазвятими власниками однієї з небагатьох у країні приватної племінної кролеферми — Інною та Віктором Томницькими з міста Бровари, що поблизу Києва.
Нещодавно на запрошення своїх нових знайомих я відвідав їхню гостинну садибу, де в ідеальній чистоті, в турботі й любові живуть десятки вухастих символів наступного Року Кроля.
На своїй кролефермі — вона розташувалася на звичайнісінькій присадибній ділянці у приватному секторі Броварів — пані Інна та пан Віктор розповіли про становлення, проблеми та перспективи свого незвичайного захоплення.
— Вікторе Валерійовичу, як у вашій сім’ї з’явилася ідея створення племінної кролеферми?
— Я родом із села на Житомирщині, тож кролів знаю з дитинства. Інна ж у мене — броварська, раніше жила в міській квартирі. Кролів ми почали розводити півтора роки тому, коли перебралися жити в приватну садибу. Відразу скажу, що сама ідея створення нашої ферми належить дружині. Спочатку кролі в нас були прості, потім поступово ми зайнялися племінним вирощуванням на продаж чистопородних тварин.